Кодифікація НАТО покроково: як отримати NCAGE і NSN

Система кодифікації НАТО (NATO Codification System, NCS) вирішує одну задачу: щоб та сама гайка, антена чи безпілотник називалися однаково в усіх арміях, які їх використовують. Кожен предмет постачання отримує єдиний номер — незалежно від того, скільки виробників його випускають і як він зветься в їхніх власних каталогах. Без цього спільна логістика коаліції розсипається на два десятки несумісних номенклатур.

Керує системою комітет AC/135 — група національних директорів з кодифікації, а зведений каталог NMCRL веде агенція НАТО з підтримки та постачання (NSPA). Правила описані в керівництві ACodP-1, класифікація — в ACodP-2, а обмін даними між країнами — у стандартах STANAG 3150, 3151, 4177, 4199 і 4438. Кожна країна-учасниця створює власне національне бюро кодифікації, яке приймає заявки від виробників і передає дані до каталогу.

NCAGE отримують один раз на підприємство. Він потрібен раніше за все інше: без коду компанії немає кому привʼязати номер виробу, а більшість зовнішніх процедур — від реєстрації в закупівельних системах союзників до участі в тендерах NSPA — просять його першим рядком анкети.

1. 1Перевірте, чи коду ще немає. Пошук у NCAGE Code Request Tool (NCRT) на порталі NSPA показує вже присвоєні коди. Компанії, які колись працювали з іноземним замовником, іноді виявляють у себе код, про який не знали.
2. 2Подайте заявку через NCRT. Інструмент публічний і безкоштовний: він дозволяє шукати, запитувати новий код і оновлювати дані наявного.
3. 3Підтвердьте заявку з пошти контактної особи. Після подання на вказану в заявці адресу надходить лист із посиланням для підтвердження; без цього кроку запит не рухається далі.
4. 4Дочекайтеся рішення. NSPA або присвоює код самостійно, або передає запит до національного бюро кодифікації відповідної країни. Для української компанії запит обробляє бюро в Україні.
5. 5Підтримуйте дані в актуальному стані. Зміна назви, адреси чи контактної особи оновлюється тим самим інструментом. Розбіжність між кодом і реєстраційними даними компанії — типова причина зупинки процедури на боці покупця.

Якщо NCAGE описує компанію, то NSN описує річ. Номер присвоюють кожному предмету постачання окремо: готовому виробу, складовій частині, інструменту, матеріалу чи програмному забезпеченню, якщо воно є самостійним предметом постачання. Одна модель безпілотника — один номер; змінна батарея до неї — інший.

Тринадцять цифр номера розкладаються на три змістовні частини.

• Перші чотири цифри — класифікація за каталогом НАТО: дві цифри групи постачання й дві цифри класу всередині групи. Вони відповідають на питання «що це за категорія предмета».
• Наступні дві цифри — код національного бюро кодифікації країни, яка провела кодифікацію. У України це 61. За цими двома цифрами покупець бачить, чиє бюро відповідає за запис у каталозі.
• Останні сім цифр — порядковий номер предмета. Він не несе прихованого змісту й не кодує ані виробника, ані характеристики: це просто унікальний ідентифікатор.

Дві останні групи разом утворюють девʼятизначний номер ідентифікації предмета (NIIN) — саме він унікальний у системі, тоді як перші чотири цифри лише класифікують. Схематично номер українського виробу виглядає як 1005-61-XXX-XXXX, де 1005 — умовна група й клас, 61 — код бюро України, а решта — порядковий номер. Один предмет постачання має рівно один NSN, і в цьому весь сенс процедури.

Участь у системі кодифікації має рівні. Країна-партнер може лише користуватися даними, а може отримати право кодифікувати самостійно. Україна інтегрована до NCS на рівні Tier 2 і з 2019 року веде власну кодифікацію з передачею даних до міжнародного каталогу. Практичний наслідок для виробника простий: іти по номер через агенцію третьої країни не потрібно, заявка подається всередині України й українською.

Національним бюро кодифікації є структурний підрозділ Міністерства оборони — Головне управління забезпечення супроводження життєвого циклу озброєння та військової техніки. Процедуру встановлює Порядок кодифікації предметів постачання, затверджений наказом Міністерства оборони України № 673 від 18 грудня 2017 року (зареєстрований у Мінʼюсті 12 січня 2018 року за № 50/31502). Порядок описує три моменти, у які кодифікація виникає: під час розроблення або модернізації зразка, під час закупівлі та під час експлуатації, якщо на попередніх етапах її не провели.

Заявки виробників приймає цифровий сервіс Міністерства оборони на mil-tech.mod.gov.ua — там опубліковано покроковий алгоритм проходження процедури, типові форми документів і окремі розʼяснення для безпілотних систем, засобів радіоелектронної боротьби та боєприпасів. Для українських виробників кодифікація безкоштовна, а за повністю підготовленого пакета документів займає до десяти робочих днів.

Послідовність нижче описує типовий шлях українського виробника від готового зразка до номера в каталозі. Строки залежать майже виключно від якості пакета документів: саме на доукомплектуванні втрачають більше часу, ніж на самому розгляді.

1. 1Отримайте NCAGE. Крок незалежний від виробу, тому його запускають найпершим і паралельно з рештою робіт.
2. 2Визначте перелік предметів постачання. Кодифікують не «продукт», а конкретні позиції: сам виріб, складові частини, інструмент і матеріали, які постачаються окремо.
3. 3Підготуйте технічну документацію та технічні умови. Технічні умови на зразок розробляє й затверджує сам виробник; вони вносяться до головного фонду технічних умов.
4. 4Подайте заявку через цифровий сервіс Міністерства оборони. На порталі опубліковано форми та алгоритм; для окремих категорій техніки діють власні розʼяснення.
5. 5Пройдіть технічну оцінку та, за потреби, демонстраційні випробування. Для засобів радіоелектронної боротьби тактичного рівня документи розглядають протягом пʼяти робочих днів, а демонстраційні випробування проводять протягом десяти робочих днів.
6. 6Отримайте номер і запис у каталозі. Предмету присвоюють NSN, дані передаються до зведеного каталогу НАТО, а виріб стає доступним для взяття на облік і замовлення.

2 березня 2026 року Кабінет Міністрів ухвалив постанову № 279 про прискорення кодифікації та постачання товарів оборонного призначення; вона набрала чинності 3 березня 2026 року і внесла зміни одразу до трьох постанов — № 345 від 25 лютого 2015 року, № 1275 від 11 листопада 2022 року та № 902 від 16 липня 2025 року. Зміни адресовані саме тому, на чому процедура найдовше стояла.

• Кодифікація відвʼязана від підтвердженої нагальної потреби. Раніше технічна оцінка зразка залежала від поточних планів закупівель; тепер її можна пройти незалежно від них, тож новий зразок виходить на ринок оборонних товарів раніше.
• Технічні умови затверджує виробник. Погодження з Міністерством оборони чи іншими органами для цього більше не потрібне — умови вносяться до головного фонду технічних умов і електронної бази.
• Строк кодифікації — десять днів. Відлік іде з дня отримання технічних умов державним замовником.
• Демонстраційні випробування можуть не проводитися. Якщо державний замовник брав участь у попередніх випробуваннях за погодженою методикою, повторювати їх не потрібно.

Результат уже видно в темпі. З початку 2026 року і станом на середину липня в Україні кодифіковано 413 безпілотних авіаційних комплексів — на 30% більше, ніж за аналогічний період 2025 року, і на 73% більше, ніж за той самий період 2024-го. Переважна більшість — розробки українських виробників. Для експортера це означає, що кодифікація перестала бути вузьким місцем і стала звичайним етапом виведення зразка на ринок.

Навколо NSN накопичилося більше очікувань, ніж він може витримати. Номер справді відкриває двері, але конкретні — і корисно розуміти, які саме, перш ніж вибудовувати навколо нього експортну стратегію.

Саме тому кодифікацію проходять у зчепленні з рештою шарів експортної готовності, а не замість них. Повну карту — дозволи, кодифікація, стандарти якості й безпеки, структура та права на технологію — ми розклали в матеріалі які сертифікати потрібні, щоб продавати в НАТО. Про перший шар — реєстрацію в ДСЕКУ та прискорений порядок видачі дозволів, що діє з 2026 року, — детально в розборі нового експорту для defence-tech: fast-track і Drone Deal.

Практичний висновок для компанії, у якої вже є перший іноземний контакт: NCAGE варто отримати цього тижня, бо він безкоштовний і ні від чого не залежить, а кодифікацію конкретного виробу планувати під момент, коли розмова переходить від демонстраційної поставки до серійного замовлення. Решту шарів добудовують паралельно — і саме послідовність тут вирішує, чи витрачається бюджет на те, що відкриває угоду вже цього року. Як ми ведемо цю роботу разом із компанією, показує сторінка Export-ready.