Новий експорт для defence-tech: fast-track, Drone Deal і 3 фільтри, які вирішують усе

Спершу контекст, який знімає половину паніки. Процедуру експорту зброї не винайшли у 2026 році й не придумали під час війни — вона існує з часів незалежності. До повномасштабного вторгнення Україна була одним із топ-12 світових експортерів продукції оборонного призначення. Просто на час війни діяло політичне рішення: майже все, що виробляється, йде на потреби Сил оборони.

Що насправді сталося 1 липня: держава спростила окремі етапи отримання дозволів і спробувала закрити кілька проблемних місць. Але сам режим контролю нікуди не зник. Тому найпоширеніші уявлення варто одразу звірити з реальністю.

Найкраща відповідь на питання «а це взагалі працює?» — статистика. Міжвідомча комісія була заблокована й відновила роботу лише з лютого 2026-го. За неповних пів року, ще до нового порядку, вона встигла таке (дані РНБО):

Два висновки. Перший: дозволи насправді видають — і не лише на товари, а й на послуги (розробка, модифікація, конструювання) та технології. Якщо ви передаєте іноземцю технічні дані чи надаєте інженерну послугу — вам теж потрібен дозвіл на експорт, і його теж дають. Другий: 8% заявок отримали відмову. Двері відчинені, але вибірково — і за оцінкою Juscutum значна частина ринку ризикує не пройти нові фільтри без попередньої підготовки.

Це — ядро нового порядку. Будь-яка заявка на експорт товарів військового призначення проходить через три обовʼязкові фільтри. Пройшли всі три за спрощеними умовами — ідете коротким шляхом. Спіткнулися хоча б на одному — заявка йде на міжвідомчу комісію.

Фільтр 1 — ХТО: і чому це головна перевага fast-track

Раніше найдовший етап — це отримання повноважень Кабінету Міністрів. На практиці він забирав від трьох до шести місяців, іноді довше. Новий порядок дає з нього виняток. Якщо ви виробник товару і водночас виконавець держконтракту у сфері оборони (або включені до реєстру учасників відбору та виконавців держконтрактів) — повноваження КМУ вам не потрібні. Ви подаєтеся на дозвіл напряму.

Публічно анонсовано 9 підписаних угод, і ще близько 20 держав — у процесі узгодження (дані РНБО). Перелік держав-партнерів формує МЗС з урахуванням пропозицій Міноборони, СБУ, Служби зовнішньої розвідки та розвідоргану Міноборони — і оновлює раз на квартал.

• Перська затока: Катар, ОАЕ, Саудівська Аравія, Азербайджан
• Європа: Латвія, Литва, Естонія, Нідерланди, Данія
• + близько 20 держав у процесі підписання угод

Важливо: кількість країн не обмежена. Хочете експортувати в Канаду чи Латинську Америку — можна, але тоді заявка йде на міжвідомчу комісію. На сайті ДСЕК окремо опублікований перелік країн, у які експорт дозволений загалом (там, наприклад, є навіть офшорна Панама, але немає Китаю). Станом на дату матеріалу (17 липня 2026) офіційного переліку саме Drone Deal ще не було опубліковано — його очікували протягом 14 днів від набрання чинності, орієнтовно до кінця липня. Тож перед угодою звіряйте актуальний перелік на сайтах МЗС і ДСЕК.

Фільтр 3 — ЩО: перелік критичних товарів

• Товар не критичний → стандартна процедура без міжвідомчої комісії.
• Товар критичний → експорт усе ще можливий, але через комісію та з високим ризиком відмови.

Головна цифра, яку варто закласти у фінмодель ще до переговорів із покупцем. Збір розраховується від ціни держзамовників у сфері оборони. Якщо аналогічних закупівель за останні 6 місяців не було — потрібен висновок судового експерта або звіт про оцінку майна (чинний 6 місяців). І не кожен оцінювач має право працювати з військовими товарами — про це варто подбати заздалегідь.

Найбільша пастка — момент оплати. Підтвердження сплати збору подається разом із заявою: без нього ДСЕК не прийме документи до розгляду. Тобто з контракту на 15 млн грн ви вносите ≈3 млн грн збору наперед, незалежно від того, отримаєте дозвіл чи ні. Або ви домовляєтеся з іноземним партнером про компенсацію цієї частини, або ділите ризик у певній пропорції — але закласти його треба до підписання. Порахуйте свій збір:

Так, fast-track скорочує розгляд заявки з попередніх 45–90 днів до 30 календарних. Але цей строк рахується лише з моменту подачі — а щоб подати, ви вже маєте бути зареєстровані в ДСЕК і мати атестовану ВФСЕК. Ось як виглядає повна картина строків.

Адаптовано зі слайда «Строки». На практиці підготовчі етапи забирають ще від 1 до 3+ місяців.

Звідси головна порада спікера: підготовчі етапи варто запускати вже зараз і паралельно з переговорами, а не після них. Типова помилка — домовитися про експорт з іноземним контрагентом, а потім застрягнути на пів року на реєстрації та атестації. Угода за цей час просто зривається.

До подачі документів ви маєте перевірити контрагента й отримати гарантії держави-імпортера. Це не формальність: невідповідність контрагента — самостійна підстава для відмови, і неправдиву інформацію спецслужби виявлять під час погодження. Ворог намагається отримати доступ до технологій навіть через іноземні компанії та фонди — тож комплаєнс робіть на першому етапі, а не після підписання.

Іноземний імпортер НЕ повинен

• перебувати під санкціями (Закон «Про санкції») — зокрема серед засновників, бенефіціарів чи керівників;
• бути повʼязаним із тероризмом або підпадати під антивідмивне законодавство;
• перебувати під прямим чи опосередкованим контролем держави-агресора; мати серед власників чи керівників її громадян;
• володіти корпоративними правами юрособи, зареєстрованої в державі-агресорі чи окупанті (навіть дочірнє підприємство там — це ризик).

Що має підтверджувати гарантія імпортера

1. 1Право на використання технології без відчуження прав інтелектуальної власності та продажу третім особам.
2. 2Обовʼязковий попередній письмовий дозвіл ДСЕК на будь-який реекспорт, продаж чи тимчасове вивезення.
3. 3Виготовлення продукції суворо в межах погоджених договором обсягів.
4. 4Обовʼязок передавати Україні інформацію про будь-які модифікації та вдосконалення товарів.

Шість найпоширеніших підстав для відмови:

• недостовірна або неповна інформація, помилки в заяві, неповний пакет документів;
• невідповідність іноземного субʼєкта (санкції, звʼязки з державою-агресором);
• санкції щодо будь-якого учасника передачі — і це ширше, ніж лише звʼязок з РФ;
• відсутність гарантійного документа держави-імпортера;
• намір держзамовника закупити товар — держава має пріоритетне право;
• критичний товар або невиконання субʼєктом зобовʼязань за оборонними контрактами.

Уже після видачі дозвіл можна зупинити або скасувати — і різниця принципова. Зупинення (до 30 днів) — за невиконання держконтрактів, несплату платежів чи намір держзамовника; після усунення причини дозвіл можна поновити. Скасування — за недостовірну інформацію, санкції, порушення гарантій постачання для ЗСУ чи несанкціонований реекспорт; це втрата можливості експорту. Обидва сценарії варто мінімізувати умовами контракту заздалегідь.

6 типових помилок, які коштують контракту

• передають товар чи технологію без оцінки за списком військового / подвійного призначення;
• не перевіряють, чи товар критичний, до підписання контракту;
• не закладають умови Порядку в контракт (гарантії, обмеження реекспорту, платежі);
• не рахують 20%/30% — і після підписання контракт стає збитковим;
• не враховують потреби держави — немає письмових гарантій постачання для ЗСУ;
• не перевіряють покупця — санкційний статус і звʼязки з РФ лишаються невідомими до підписання ЗЕД-договору.

Ось практичний спосіб перевірити себе за 2 хвилини. Це той самий алгоритм готовності зі слайда Juscutum: кожен пункт, який ви не можете закрити, — це «ЗУПИНКА» перед подачею заяви. Позначайте те, що вже зроблено, — і побачите свою справжню готовність та наступні кроки. Залишите пошту — надішлемо ваш результат і посилання на форму, щоб повернутися до неї будь-коли.

Новий порядок не скасовує інші процедури. Виробник обирає шлях сам — залежно від країни, товару, суми та строків. Є три альтернативи.

• Загальний порядок — стандартна процедура для тих, хто не підпадає під спрощення (з повноваженнями КМУ й міжвідомчою комісією). Він не скасований і завжди доступний.
• Defense City — резидентам не потрібні повноваження КМУ, плюс податкові бенефіти режиму.
• Постанова №6 (від 7 січня 2026) — окрема процедура для виконання міжнародних договорів (наприклад, у логіці Build with Ukraine), зі своїми спрощеннями.

Поки ринок чекає на офіційні переліки країн і критичних товарів (орієнтовно до кінця липня), є пʼять кроків, які не залежать від дати вашого першого експорту — і які визначать, встигнете ви на можливість чи ні.

1. 1Ідентифікувати продукт. Класифікувати товар / технологію за номенклатурою: військове чи подвійне призначення.
2. 2Зареєструватися в ДСЕК як субʼєкт міжнародних передач — без цього жодна заявка не буде прийнята.
3. 3Побудувати й атестувати ВФСЕК — незалежно від того, коли плануєте експортувати.
4. 4Захистити технологію — зареєструвати авторські права або патент, закріпити IP за компанією до старту переговорів.
5. 5Перевірити партнерів — санкційні списки, звʼязки з державою-агресором, структура власності — до підписання будь-якого контракту.

Новий fast-track — це не «експорт відкрили», а нове, складніше вікно можливостей із вищою відповідальністю. Виграють ті, хто готує документи, структуру й контракт заздалегідь — паралельно з переговорами. Саме цей підготовчий шар Wiseboard Defense вибудовує для українських defence-tech компаній: від ідентифікації товару до дозволу, зі структурою й сертифікатами, які потім побачить і покупець, і інвестор.