Ідентифікація товару: військове призначення чи подвійне використання

Стаття 5 Закону № 549-IV перелічує методи державного експортного контролю, і першим у переліку стоїть ідентифікація товарів — «встановлення відповідності конкретних товарів, які є об’єктами міжнародних передач, найменуванню та опису товарів, внесених до списків». Усе інше — дозволи, висновки, перевірка кінцевого використання, санкції — застосовується вже після того, як відповідь на це питання отримано. Тому ідентифікація не є формальністю на початку шляху: вона визначає, який саме шлях ви проходите.

Остаточне слово залишається за державою: за статтею 11 одним з основних завдань експертизи в галузі державного експортного контролю є «визначення належності найменувань та описів товарів, поданих на експертизу, до найменувань та описів товарів, внесених до відповідних списків». Але експертиза працює з тим описом, який подали ви. Помилка в технічному описі на цьому етапі не зникає — вона просто виявляється пізніше, коли товар уже задекларований, а строк поставки узгоджений з покупцем.

Найменування та описи товарів, міжнародні передачі яких підлягають контролю, вносяться до списків, які складає Держекспортконтроль із залученням заінтересованих органів і затверджує Кабінет Міністрів (стаття 9 Закону). Практично для української компанії їх два, і між ними принципова різниця в тому, як побудовані позиції.

Різниця в логіці двох списків має практичний наслідок. Список товарів військового призначення побудований навколо призначення: якщо виріб спеціально розроблений або модифікований для військового використання, він у ньому. Єдиний список побудований навколо характеристик: цивільний за задумом прилад потрапляє в нього, якщо перевищує пороги за точністю, діапазоном, стійкістю, потужністю чи іншим параметром позиції. Саме тому команда, яка робить «звичайну» камеру, інерціальний модуль або радіостанцію, має перевіряти обидва списки, а не той, який здається профільним.

Позиція Єдиного списку кодується за структурою, успадкованою від списку ЄС: перша цифра означає категорію товару, літера після неї — групу всередині категорії. Групи йдуть послідовно від самого виробу до знань про нього: системи, обладнання та компоненти; випробувальне, контрольне та виробниче обладнання; матеріали; програмне забезпечення; технології. Позиція 1C350 — це матеріали в категорії 1, позиція 1E001 — технології в тій самій категорії. Окремим блоком у Єдиному списку йдуть категорії товарів ракетного спрямування: для розділу «Категорія I товарів, що можуть бути використані у створенні ракетної зброї» пункт 10 Порядку прямо забороняє експорт, крім випадків, передбачених керівними принципами Режиму контролю за ракетними технологіями.

Список товарів військового призначення кодується як ML з номером: ML1 — гладкоствольна зброя певних калібрів, ML10 — літальні апарати та двигуни, ML19 — системи спрямованої енергії, ML22 — технології. Підпозиції розкриваються літерами: ML10.a, ML10.g, ML10.j. Читати позицію потрібно разом із примітками та технічними примітками до неї, бо саме там зазвичай стоять пороги, винятки та визначення термінів у лапках, які змінюють обсяг контролю.

1. 1Почніть з повного технічного опису, а не з назви продукту. Позиція списку описує виріб через параметри: діапазон, роздільну здатність, точність, дальність, стійкість, склад матеріалу. Маркетингова назва в цій перевірці не має ваги.
2. 2Перевірте виріб цілком і кожен його вузол окремо. Готовий апарат може не відповідати жодній позиції, а його гіроскоп, тепловізійний модуль, антена або акумулятор — відповідати. Контроль поширюється на спеціально розроблені компоненти незалежно від того, як називається кінцевий виріб.
3. 3Прочитайте примітки до позиції. Примітка може вивести ваш виріб з-під контролю (наприклад, як продукцію, розфасовану для роздрібної торгівлі) або, навпаки, поширити контроль на суміжні позиції. Терміни в лапках усередині позиції мають визначення в окремому розділі списку.
4. 4Перевірте обидва списки. Відповідність позиції Єдиного списку не виключає відповідності позиції списку ТВП, і навпаки. Якщо виріб підпадає під обидва, режим передачі визначається за суворішим.
5. 5Зафіксуйте результат письмово. Довідка про попередню ідентифікацію з посиланням на конкретну позицію або з обґрунтуванням її відсутності — це документ, який згодом читатимуть і Держекспортконтроль, і покупець, і аудитор інвестора.

Поширена практика — визначати підконтрольність за товарним кодом, бо саме код зазвичай уже відомий бухгалтерії та логістам. Порядок здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів подвійного використання цю логіку прямо відкидає: дозволи та висновки «містять довідкову інформацію щодо кодів товарів згідно з УКТЗЕД», а «єдиною ознакою для прийняття рішення щодо митного оформлення товару є відповідність фізичних ознак заявленого до митного оформлення товару його найменуванню та опису товару, наведеному в Єдиному списку товарів подвійного використання».

Наслідок для компанії простий. Один код УКТЗЕД може покривати і підконтрольний, і непідконтрольний виріб, а два різні коди — вести до однієї позиції списку. Тому робочим документом ідентифікації є технічний опис виробу, звірений з описом позиції, а код залишається реквізитом декларації. Компанії, які будують внутрішню процедуру навколо коду, регулярно отримують зупинку на митниці на товарі, який роками возили без питань.

Процедура складається з кроків, які легко описати й важко пройти швидко без підготовленого технічного опису. Порядок дій нижче відповідає тому, як пізніше читатиме ваші документи держава.

1. 1Зберіть технічний пакет. Специфікація, склад виробу з переліком вузлів і їх походженням, робочі діапазони й пороги, опис програмної частини, перелік документації, яка передаватиметься покупцю.
2. 2Проведіть перевірку за списками власними силами або доручіть її юридичній особі, яка отримала повноваження на здійснення діяльності щодо попередньої ідентифікації. Перелік таких осіб веде Держекспортконтроль, а в додатках до свідоцтва зазначені і штатні та позаштатні експерти, і позиції товарів, з якими вони працюють. Перевіряйте, чи покриває свідоцтво саме вашу групу товарів.
3. 3Окремо перевірте підстави за статтею 10 — кінцеве використання, державу призначення та наявність ембарго. Ця перевірка не залежить від того, знайшли ви позицію в списках чи ні.
4. 4Оформіть висновок письмово із посиланням на редакцію списку та дату перевірки. Списки змінюються, і документ без дати за рік не доводить нічого.
5. 5Подайте результат у складі пакета на реєстрацію суб’єкта здійснення міжнародних передач. Остаточну ідентифікацію проведе Держекспортконтроль за результатами експертизи, і в посвідченні про реєстрацію будуть зазначені умови міжнародних передач ідентифікованих товарів.

Реєстрація, атестація внутрішньофірмової системи контролю і три типи дозволів — це наступний шар, який починається після ідентифікації. Його архітектуру, строки й розміри плати ми розібрали окремо в розборі того, як влаштований Держекспортконтроль.

Стаття 10 Закону описує ситуації, коли процедури державного експортного контролю застосовуються до товарів поза списками. Перша — коли органи контролю або розвідувальні органи отримали інформацію про наміри чи можливість використання товарів для розроблення, виробництва, випробування, ремонту, модернізації, зберігання або розповсюдження зброї масового знищення чи засобів її доставки. У такому разі служба має право застосувати до цих товарів процедури контролю.

• Кінцеве використання. Якщо компанії повідомили або їй стало відомо іншим шляхом про можливість такого використання товару, що готується до вивезення, режим контролю вмикається незалежно від списків.
• Ембарго. Експорт або тимчасове вивезення неспискових товарів до держав, щодо яких резолюціями Ради Безпеки ООН, інших міжнародних організацій або національним законодавством установлено повне чи часткове ембарго, підпадає під контроль.
• Міжнародний імпортний сертифікат. Якщо товар ввозиться в Україну і держава-експортер вимагає сертифіката, така передача контролюється, навіть коли товар не значиться в жодному списку.

Практичний висновок: перевірка за списками закриває тільки одну з трьох підстав. Тому в процедурі ідентифікації поруч із питанням «яка позиція» має стояти питання «хто кінцевий споживач і що він робитиме з виробом». Ці ж дані потім складають основу сертифіката кінцевого споживача, який держава перевіряє під час експертизи.

Закон визначає товари військового призначення в сукупності: вироби, послуги і технології. Технології військового призначення — це «спеціальна інформація в будь-якій формі (за винятком загальнодоступної інформації), необхідна для розроблення, виробництва або використання виробів військового призначення». Вона надається у формі технічних даних або технічної допомоги, і Закон розшифровує обидва поняття буквально: технічні дані — це проекти, плани, креслення, схеми, діаграми, моделі, формули, специфікації, програмне забезпечення, посібники та інструкції на паперових або електронних носіях; технічна допомога — інструктажі, консультації, підвищення кваліфікації, навчання, практичне освоєння методів роботи.

Для української defense-tech-компанії, де значна частина вартості перебуває в софті й алгоритмах, це центральна норма. Передача репозиторію іноземному партнеру, надання доступу до середовища розробки, навчання інженерів замовника, спільна робота над інтеграцією, передача конструкторської документації разом з ліцензією на виробництво — усе це передачі товару в розумінні Закону, а не супровідні послуги до основної угоди.

Окремий випадок — відчуження прав на технологію на користь іноземної материнської компанії або спільного підприємства. Це не логістична операція, і в загальному режимі така передача проходить через міжвідомче узгодження. Структурні наслідки для власності на IP ми розбираємо в карті юридичних ризиків defense-tech-компанії.

Контрольні списки не є сталим документом. Вони оновлюються за рішеннями чотирьох міжнародних режимів — Вассенаарської домовленості, Режиму контролю за ракетними технологіями, Групи ядерних постачальників і Австралійської групи, — а Україна веде свій Єдиний список на основі списку ЄС. Два останні оновлення показують напрям руху.

• Постанова № 1425 від 10 грудня 2024 року виклала список товарів військового призначення в новій редакції — це перегляд усього документа, а не точкова правка.
• Постанова № 1514 від 26 листопада 2025 року додала позицію ML10.j для «суборбітальних транспортно-космічних засобів» разом із пусковим, поверненням і наземним обладнанням та обладнанням управління, а також переписала позиції ML19.a–c як лазерні, пучкові та високопотужні радіочастотні системи зброї з технічною приміткою про те, що система зброї розробляється для пошкодження, руйнування цілі або переривання виконання нею своєї місії.
• Регламент ЄС 2021/821 оновлює додаток I щонайменше раз на рік. Делегований регламент (ЄС) 2025/2003, опублікований в Офіційному віснику ЄС 14 листопада 2025 року і чинний з наступного дня, поширив контроль на квантові компʼютери та компоненти, що забезпечують їх роботу, на системи адитивного виробництва з металу разом із порошковими матеріалами, на пептидні синтезатори і переглянув низку порогових значень.

Для виробника це означає дві речі. По-перше, ваш висновок про ідентифікацію має дату й редакцію списку: те, що торік не було позицією, цього року нею стало. По-друге, напрямок оновлень збігається з технологіями, на яких будується сучасний український defense-tech, — металевий 3D-друк, лазери й радіочастотні системи, автономність, простір. Компанія, яка тримає перевірку списків у річному циклі, дізнається про зміну раніше, ніж від покупця чи митниці.

• Ідентифікувати виріб і забути про компоненти. Найчастіше контрольованою виявляється не платформа, а модуль усередині неї — оптика, інерціальна система, засоби звʼязку.
• Вважати цивільне походження продукту аргументом. Єдиний список побудований саме на цивільних за походженням позиціях; критерієм є характеристики, а не історія продукту.
• Спиратися на код УКТЗЕД. Він є довідковим реквізитом, а рішення ухвалюється за відповідністю фізичних ознак опису позиції.
• Не перевіряти державу призначення й кінцевого споживача. Стаття 10 вмикає контроль навіть тоді, коли позиції немає, і саме ця підстава найгірше піддається виправленню заднім числом.
• Не переідентифіковувати після зміни конструкції. Нова версія виробу — це новий предмет перевірки, особливо коли змінюються дальність, частота, точність чи матеріали.
• Розділяти залізо й документацію. Технічні дані та навчання є передачею товару, і обсяг документації, який дозволено передати, визначається дозволом.

Ідентифікація стоїть першою в послідовності, у кінці якої покупець з НАТО перевіряє чотири шари вашої готовності. Як ці шари складаються один на одного — дозволи, кодифікація, система якості та лабораторна кваліфікація — показано в карті сертифікацій для постачальника НАТО, а вимоги до випробувань заліза розібрано в матеріалі про MIL-STD-810 і 461. Тимчасовий прискорений порядок 2026 року, який спирається на прийняття виробу на озброєння або його кодифікацію, описано в розборі fast-track і Drone Deal.